Історія хвороби - терапія сечокам`яна хвороба

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Цей файл узятий з колекції Medinfo

http://www.doktor.ru/medinfo

http://medinfo.home.ml.org

E-mail: medinfo@mail.admiral.ru

or medreferats@usa.net

or pazufu@altern.org

FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov

Пишемо реферати на замовлення - e-mail: medinfo@mail.admiral.ru


У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних

рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.


Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх!


Паспортна частина.


П.І.Б.: x Вік: 29 років

Професія: психолог


Місце проживання: вул. Жені Єгорової,


Дата вступу в клініку: 08.11.95г. Діагноз при пос-

тупленого: Сечокам'яна хвороба. Камені в нижній третині ле-

вого сечоводу.


Скарги.


На момент надходження хвора пред'являє скарги на

тягнуть болі в попереку.


На момент огляду хвора пред'являє скарги на ко-

лющіе болю, не інтенсивні

Скарги за минулу добу: ні.


Anamnesis morbi:


Вважає себе хворою з 1982 року, коли вперше у

хворий з'явилася лівостороння ниркова колька. Була

викликана швидка допомога. Введення спазмолітиків ліквідовані

вало симптом. Госпіталізація не була запропонована.

У 1989 році, без видимих ​​причин виникла наступна

лівостороння ниркова колька. Лікар швидкої допомоги ввів

спазмолітик.

У 1992 році мала місце двостороння ниркова колі-

ка, яка в даному випадку супроводжувалася підйомом тим-

температуру до 37,5 градусів. Введення спазмолітиків купи-

рова напад.

Восени 1992 року мало місце загострення хронічного

пієлонефриту. Лікувалася самостійно.

У березні 1994 року виникла двостороння ниркова ко-

лику, яка супроводжувалася підйомом артеріального дав-

лення до цифр 200/130. Чи не госпіталізувалася.

У сетябре 1994 року була госпіталізована з приводу

загострення пієлонефриту.

У червні 1995 року була госпіталізована з приводу

сечокам'яної хвороби. Була проведена операція - лазер-

ва літотрипсія. Роздрібнили один камінь.

8-го листопада 1995 хвора в плановому порядку

поступила в лікарню ім. Петра Великого з скаргами на

тягнуть болі в ділянці нирок.


Anamnesis vitae.


Народився в Ленінграді, в робочій сім'ї першою дитину-

кім. Росла і розвивалася нормально. Пішла до школи в 7

років, вчилася добре. Розпочала трудову діяльність у 23

року.

Освіта - вища. Працює психологом. Професси-

ональних шкідливості відсутні. Робочий день і робочий

тиждень нормовані.


Перенесені захворювання: У дитинстві хвора переніс-

ла свинку. Гінекологічний анамнез:

Менструації почалися з 12 років, регулярні, безболез-

з'єднані, по п'ять днів, через 28.

Б - 0; А - 0; Р - 0.


Сімейний стан: не одружена, дітей немає.


Сімейний анамнез і дані спадковості: наследс-

твенность не обтяжена.


Матеріально забезпечена задовільно. Живе в

гуртожитку. Харчування регулярне, різноманітне, повноцінного

ве (гаряча їжа). Гігієнічні норми дотримується.


Шкідливі звички: Не курить. Алкоголь вживає по

свят.


Алергологічний анамнез: Є алергічна ре-

акція на гентомицина і оксіціллін, у вигляді кропивниці. На

інші алергени реакцію заперечує.


Гемотрансфузійних анамнез.


Переливали кров у червні 1995 року (під час опера-

ції).


Епіданамнез.


Вірусний гепатит, туберкульоз, вен.заболеванія, брюш-

ної і висипний тифи заперечує.

За останні 6 місяців за межі міста не виїжджаючи-

ла. Контакту з інфекційними хворими не було. Стілець

оформлений, регулярний, 1 раз на день.

Робила самостійно ін'єкції спазмолітиків. Група

крові 1, Rh -.


Страховий анамнез:


б / л 5-29 червня 1995


Status praesens objectivus.


Стан хворої задовільний. Свідомість яс-

ве. Положення активне. Статура правильне, за

зовнішнім виглядом відповідає паспортному віку.

Антропометричні дані: зріст 175 см., вага 64 кг.,

окружність грудної клітки 96 см. Нормостеміческій тип

конституції.

Шкірні покриви: Звичайною забарвлення, чисті, вологі.

Нігті овальної форми, ламкість, деформація нігтьових

платівок відсутній. Видимі слизові оболонки Блед-

но-рожевого кольору. Підшкірна жирова клітковина розвинена

помірно. Набряків немає.

Периферичні лімфатичні вузли: подглоточние,

яремні, пахові, шийні, потиличні пальпуються Безбах-

лезненние, м'якої еластичної консистенції.

Молочні залози: правильної форми, соски симетрично-

ні, ущільнення не пальпуються.

М'язова система: Загальний розвиток хороше. Хворобливий-

ності при пальпації немає.

Кістково-суглобовий апарат: Без видимих ​​змін.

Грудна клітка звичайної форми. Суглоби звичайної конфігурації

ції, при пальпації безболісні, активна і пасивна

рухливість зберігається.


Дослідження серцево-судинної системи:


Пульс 76 ударів на хвилину, ритмічний, задовольни-

ного наповнення і напруги, симетричний. При

пальпації скроневих, сонних артерій верхніх і нижніх ко-

кінцівок відчувається їх пульсація. Варикозного розширення

вен немає. АТ 120/80 мм Hg


Огляд області серця.


Форма грудної клітки а області серця не змінена.

Верхівковий поштовх не видно.

Верхівковий поштовх визначається у 5-му міжребер'ї,

на 1 см. досередини від linea axillaris anterior, протяжен-

ність 7 ~ 02 см., помірної сили.


Межі відносної серцевої тупості.


Права в 4-му м.р. - На 1 см. назовні від правого

краю грудини.

Верхня: на рівні 3-го ребра біля лівого краю грудини.

Ліва: в 5-му м.р. на 1 см. досередини від linea axilla-

ris anterior.


Межі абсолютної серцевої тупості.


Права - в 4-му м.р. по лівому краю грудини.

Верхня: на 4-му ребрі.

Ліва: в 5-му м.р. на 3 см. досередини від межі відно-

вальну серцевої тупості.

Судинний пучок - в 1-2-му м.р. не виступає від

краю грудини, права і ліва межа тупості розташовуватись-

ється по краях грудини.

При аускультації тони серця глухі, 1-ий тон на

верхівці кілька ослаблений. На верхівці вислуховується

систолічний шум.


Система органів дихання.


Грудна клітка звичайної форми, симетрична. Обидві по-

Ловін її рівномірно і активно беруть участь в акті дихання.

Тип дихання - грудний. Дихання ритмічне з частотою 16

дихальних рухів у хвилину. Грудна клітина безболез-

нена, еластична. Голосове тремтіння не змінено, оди-

наково з обох сторін.


Топографічна перкусія легень.


Нижні межі легень.


------------------------------ T ------------ T ------ --- ¬

| | Праве | ліве |

+-----------------------------+------------+------ --- +

| L. parasternslis | верх. край | ------ |

| | 6-го ребра | |

| L. medioclavicularis | ниж. край | ------ |

| | 6-го ребра | |

| L. axillaris anterior | 7 ребро | 7 ребро |

| | | |

| L. axillaris media | 8 ребро | 9 ребро |

| | | |

| L. axillaris posterior | 9 ребро | 9 ребро |

| | | |

| L. sсapularis | 10 ребро | 10 ребро |

| | | |

| L. paravertebralis | 11 ребро | 11 ребро |

L ----------------------------- +------------+------ ----


Висота стояння верхівок спереду: справа: 4 см; сле-

ва: 4 см; ззаду - на рівні остистого відростка 7-го ши-

ного хребця. Активна рухомість легеневих країв по l.

axillaris posterior: справа 6 см; ліворуч 6 см на видиху і

на вдиху.

При порівняльній перкусії в усіх відділах легень

вислуховується ясний легеневий звук.

Аускультація: над всією поверхнею легенів вислуші-

ється везикулярне дихання.

Побічних дихальних шумів немає.


Травна система.


Слизові щік, губ, твердого піднебіння рожевого кольору.

Десни рожеві, звичайної вологості. Мова вологий, не обло-

дружин. Порожнина рота не санірувана. Є каріозні зуби.


- T ----------------- T ---------------- ¬

| | 8 7 6 5 4 3 2 1 | 1 2 3 4 5 6 7 8 |

+-+-----------------+----------------+

| В | + + до + + + + + | + + + + + + + + |

+-+-----------------+----------------+

| Н | + до + + + + + + | + + + + + до + + |

L-+-----------------+-----------------


до - карієс + / - - є / немає


Зів чистий, мигдалики не збільшені.


Живіт.


Живіт правильної форми, симетричний, черевна стінка

рівномірно бере участь в акті дихання. При поверхневій

пальпації живіт м'який, безболісний. Спостерігається

пульсація черевної аорти. Симптом Щоткіна-Блюмберга отри-

цательной.

Глибока пальпація. У лівій здухвинній ділянці оп-

чається безболісне, щільної еластичної консіс-

тенціі, зміщується неурчащая сигмовидна кишка. Сліпа

кишка пальпується у правій здухвинній ділянці, Безбах-

лезненная, рухлива, злегка урчать.

Поперечно-ободова кишка звичайної консистенції, на

рівні пупка.


Печінка.


Печінка з-під реберної дуги не виходить. Розміри пе-

чені по Курлову 9 * 8 * 7 см


Селезінка.


Чи не пальпується. Безболісна. Перкуторно відчуває-

ся по l. axillaris media sinistra з 9 по 11-е ребро.


Сечовидільна система.


Нирки не пальпуються, биття по поперекової

області хворобливе праворуч, безболісне - зліва.


Попередній діагноз.


Сечокам'яна хвороба. Камені в нижній третині ліво-

го сечоводу.


План обстеження.


1. Клінічний аналіз крові.

2. Біохімічний аналіз крові.

3. Аналіз сечі.

4. Хромоцистоскопия.

5. Оглядова урограмма.

6. Екскреторна урографія.

7. Ретроградна пієлографія.


Результати додаткових методів дослідження.


Остаточний діагноз.


З огляду на скарги хворого - тупі болі в поперековій

області, ізмеменіе кольору сечі та результати досліджень:

позитивний симптом Пастернадского, болючість при

пальпації в області по ходу сечоводу; в аналізі крові

- Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збіль-

чення ШОЕ; в аналізі сечі - свіжі еритроцити і солі;

при рентгенологічному дослідженні на оглядовому урограм-

ме - видно тіні каменів, на екскреторної урографії - де-

фект наповнення в лівому сечоводі, можна поставити ді-

агноз:

Сечокам'яна болезнь.Камні в нижній третині лівого мо-

четочніка.


Диференціальний діагноз.


Дане захворювання необхідно диференціювати зі

наступними хворобами: гострий апендицит, гострий холеціс-

тит, проривна виразка шлунка, гостра непрохідність тон-

кою кишки, гострий панкреатит, позаматкова вагітність.


У даному випадку не можна поставити діагноз гострий ап-

пендіціт, тому що ця хвороба розвивається поступово, начи-

нается з підвищення температури тіла і болю в епігаст-

ральної, а потім у клубовій області, нудоти і блювоти.

Пульс прискорений, виражені симптоми Ровзінга і Щоткіна-Блюм-

берга. Все це відсутній у даної хворої, таким чи-

тельно, це не апендицит.


Також не можна поставити діагноз гострий холецистит,

відмінною рисою якого є сильні болі в

правому підребер'ї, які виникають раптово, іррадіі-

ють в праву лопатку, праву надключичну ямку. Є

напруження м'язів передньої черевної стінки. Жовчний міхур

збільшений.


Пробадную виразку шлунка відрізняють сильні, "кинджалів-

ні ", біль в епігастральній ділянці, які виникають

раптово в момент перфорації. Супроводжується перитони-

тому. Хворий лежить нерухомо, черевна стінка доскооб-

різно напружена.


Не можна поставити діагноз гостра непрохідність тон-

кою кишки, тому що вона починається раптово з сильних схват-

кообразних болю в животі, затримки стільця і ​​газів, відлупцюю-

ку живота, блювоти.


Гострий пакреатіт проявляється сильними болями в епі-

гастральной області, иррадиирующими в спину, плече, під-

ребер і швидко набувають характер оперізують.

Спостерігається блювання. Загальний стан важкий, але темпера-

туру тіла нормальна. Зміст діастази в крові і сечі

підвищено.


Позаматкова вагітність проявляє себе постійними

болями внизу живота, положенням хворий на спині з СОГ-

нутимі ногами, позитивними симптомами подразнення

очеревини, картиною внутрішньої кровотечі.


Етіологія і патогенез.


Етіологія. За походженням камені в сечоводі

практично завжди є змістилися каменями нирок.

Вони різноманітні за формою і величиною. Найчастіше зустрічаються

одиночні камені, але бувають два, три камені і більше в од-

ном сечоводі. Камінь часто затримується в місцях фі-

зіологіческіх звужень сечоводу, у місця виходу з ло-

Ханки, при перекресте з клубовими судинами, у близько-

пузирном (юкставезикальном) і интрамуральном відділах.

Патогенез. Численні фактори, що сприяють

утворенню каменів нирок на тлі тубулопатії, можна раз-

ділити на екзогенні, а останні - на загальні (властивий-

ні всьому організму) та місцеві (пов'язані безпосередній-

але зі змінами в нирці).

До екзогенних патогенетичним чинників відносять клі-

автоматичні і геохімічні умови, особливості харчування

і т.д.

Безсумнівну роль відіграють температура і вологість

повітря, характер грунту, склад питної води і насичений-

ність її мінеральними солями, флора і фауна.

Особливе місце серед ендогенних факторів, сприяє-

чих розвитку нефролітіазу, займає гіперфункція близько-

щитовидних залоз (гіперпаратиреоїдизм), що викликає нару-

шення фосфорно-кальцієвого обміну.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
26.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Сечокам`яна хвороба
Сечокам`яна хвороба
Сечокам`яна хвороба Ниркова колька
Історія хвороби - жовчнокам`яна хвороба
Сечокам`яна хвороба ниркова колька зліва
Історія хвороби жовчно-кам`яна хвороба
Жовчнокам`яна хвороба ЖКБ історія хвороби
Історія хвороби терапія виразкова хвороба
Історія хвороби - терапія виразкова хвороба
© Усі права захищені
написати до нас